Сучасна система охорони здоров’я у всьому світі переживає глибоку системну кризу. Традиційна «реактивна» медицина, яка починає діяти лише після появи перших клінічних симптомів хвороби (найчастіше на її пізніх або навіть необоротних стадіях), демонструє свою фінансову та терапевтичну неспроможність у боротьбі з пандемією хронічних неінфекційних захворювань