Невидимі наслідки війни. Як постійний стрес змінює нас і що з цим робити

Хронічний стрес — це навантаження, яке поступово підточує фізичний і психічний ресурс організму

Нещодавно дослідницька компанія Gradus Research представила міжнародне дослідження, присвячене емоційному стану молодих людей, їхнім джерелам стресу та ставленню до роботи. Опитування охопило мешканців міст віком 25−35 років в Україні та п’яти провідних економіках Європи: Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія та Нідерланди.

Мета полягала у тому, щоб зрозуміти, як молодь у різних країнах переживає напруженість сучасного життя, що саме викликає найбільше занепокоєння та як ці фактори впливають на професійні й особисті рішення. Особисто мене в результатах цього дослідження турбують дані України. Адже отримані результати засвідчили, що війна та пов’язані з нею щоденні виклики істотно підвищують рівень стресу. Порівняльні дані демонструють разючий контраст. Так, у Великій Британії лише близько чверті молодих людей (27%) оцінюють свій рівень напруження як високий або дуже високий. У Німеччині цей показник перевищує половину 52%, а в інших країнах Європи він коливається в межах 42−48%.

В Україні ж ситуація принципово інша: про підвищений рівень стресу заявляють 91% опитаних, причому 44% з них характеризують його як дуже високий. Така різниця не є статистичною випадковістю, вона відображає системний і тривалий вплив на життя українців повномасштабної війни.

Що відбувається з нашим організмом під час тривалого стресу?

В сучасних реаліях стрес для багатьох став «типовим вівторком». Щоденні стрічки новин приносять нові приводи для тривоги, у більшості міст країни майже постійно лунають сирени, ба більше — мільйони людей живуть під звуки вибухів і в небезпеці. У таких умовах напруга більше не виглядає чимось надзвичайним і поступово вбудовується у повсякденність.

Стрес запускає глибокі зміни в роботі всього організму

А чи знали ви, що стрес — це не лише емоція чи тимчасове хвилювання? Це комплексна біологічна реакція, яка запускає глибокі зміни в роботі всього організму. Від перших секунд небезпеки до тривалого періоду напруги — тіло постійно адаптується, мобілізується й витрачає ресурси. Але що саме відбувається з організмом і чому хронічний стрес здатен впливати не лише на настрій, а й на фізичне здоров’я?

У момент небезпеки організм автоматично переходить у режим мобілізації: пришвидшується серцебиття, підвищується рівень гормонів стресу, увага звужується до джерела загрози. Втім, коли стан напруги не минає тижнями чи місяцями, система постійної готовності перестає бути захистом і перетворюється на фактор виснаження. Адже нервова система не встигає відновлюватися, знижується здатність до концентрації, погіршується сон і з’являється відчуття постійної перевтоми. Хронічний стрес — вже не короткочасна адаптація, а навантаження, яке поступово підточує внутрішній ресурс організму і може стати однією із причин розвитку ПТСР.

Чому ПТСР може стати «міною сповільненої дії»?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) може розвинутися після переживання або свідчення подій, пов’язаних із реальною загрозою життю чи фізичній цілісності людини. До таких подій належать війна й бойові дії, тортури, насильство, полон, масштабні катастрофи.

Ключовою особливістю ПТСР є стійкі порушення психоемоційної регуляції та повсякденного функціонування, які можуть зберігатися місяцями або роками після травматичного досвіду. Вони помітно впливають на основні сфери життя людини: роботу, навчання, міжособистісні стосунки. Важливо й те, що ПТСР не діагностують одразу після пережитої події.

І якщо до 2022 року структура захворювань в Україні була типовою для мирних країн: серцево-судинні хвороби, діабет, ожиріння, онкологія, то повномасштабна війна не скасувала цих викликів, але додала потужний фактор тривалого стресу, який, на жаль, став новою нормою життя для мільйонів людей. І цей вплив сьогодні не обмежується лише зонами бойових дій.

Які симптоми вказують на розвиток ПТСР?

Застереження: наведена інформація має ознайомчий характер і не призначена для самодіагностики. Встановлення діагнозу належить до компетенції профільного лікаря.

Насправді ПТСР може проявлятися по-різному в кожному випадку. Найчастіше люди стикаються з такими ознаками:

• Нав’язливими спогадами про травматичні події — вони можуть з’являтися раптово, повторюватися у снах або переживатися як яскраві флешбеки.

• Постійним внутрішнім відчуттям загрози, навіть коли об'єктивної небезпеки немає.

• Станом гіперпильності та підвищеної збудженості.

• Свідомим або несвідомим уникненням усього, що нагадує про травму: розмов, місць, людей.

• Нападами інтенсивної тривоги з фізичними проявами: пришвидшеним серцебиттям, поверхневим диханням, нудотою, болем у грудях, різким відчуттям страху.

• Спробами «заглушити» переживання через алкоголь, куріння або інші психоактивні речовини.

• Труднощами в повсякденному функціонуванні — на роботі, у навчанні чи побуті.

• Напруженням у стосунках, емоційним віддаленням від партнера чи близьких.

• Появою думок про безвихідь або суїцидальних намірів.

Важливо: наявність окремих симптомів не є підставою для самостійного встановлення діагнозу. Якщо подібні прояви тривають або посилюються, варто звернутися до фахівця.

Як можна допомогти собі чи близькій людині?

В першу чергу хочу наголосити на тому, що ПТСР діагностується тільки лікарем-психіатром, бо часто люди звертаються за допомогою до некваліфікованих психологів чи неврологів. І це стає причиною відтермінування надання правильної допомоги.

Перший крок самодопомоги полягає в тому, щоб зізнатися собі, що проблема виникла.

Другий — пройти скринінг на ПТСР і звернутися до професіоналів. Надзвичайно важливо подолати внутрішній бар'єр і суспільну стигму, пов’язану з темою психічного здоров’я.

І я зараз зафіксую слова, які ви вже дуже часто чули, але саме своєчасна діагностика та підтримка створюють умови для посттравматичного зростання.

Своєю чергою, найцінніше, що ви можете дати людині з ПТСР, — це безпечну присутність без оцінок і поспішних висновків. Часто з найкращих намірів ми говоримо фрази на кшталт: «Не хвилюйся, усе мине» або «Треба просто триматися». Інколи і драматизуємо: «Це жахливо, з цим неможливо жити». І перше, і друге може не просто ранити, а ретравматизувати.

Іноді людина настільки виснажена або дезорієнтована власними переживаннями, що просто не може побачити проблему. Тоді ваша уважність і м’яке «я поруч, давай звернемося до спеціаліста» можуть змінити все. Підтримка близьких часто стає тим містком, який веде до професійної допомоги, тому будьте уважні до своїх людей.

Чому сьогодні це важливо не лише для медицини, а для країни?

Сьогодні йдеться не лише про здоров’я окремої людини, а і про національну безпеку та економічну стабільність. Люди, які страждають від невиявленого чи не скоригованого ПТСР, частіше випадають із робочих процесів, стають менш продуктивними, а іноді й потребують тривалої соціальної підтримки. Це прямо впливає на працездатний контингент, податкові надходження та темпи відновлення економіки після війни.

Рання діагностика та превентивна корекція психологічного та біологічного впливу стресу дозволяє зменшити довгострокові витрати на охорону здоров’я та соціальні програми. Кожна людина, яка отримала підтримку на ранньому етапі, повертається до повноцінного життя швидше — а отже, держава отримує більш стійке та ефективне суспільство.

Але є й інший, не менш важливий вимір: превенція ПТСР — це інвестиція в щасливе суспільство. Коли люди отримують підтримку, мають ресурси для відновлення та можуть реалізувати свій потенціал, зростає не лише економічна продуктивність, а й соціальна довіра, взаємоповага і психологічне благополуччя громад. Щасливе суспільство — це стійке суспільство: люди більш активні, творчі, готові відновлювати країну, виховувати дітей і будувати майбутнє, навіть у складний післявоєнний період.

Правова інформація. Ця стаття має винятково інформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу, ухвалення рішень або медичних висновків. Публікація не замінює професійної психологічної консультації. NV не несе відповідальності за будь-які рішення, ухвалені читачем на основі матеріалів сайту. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям або психічним станом, обов’язково зверніться до лікаря.

Джерело nv.ua: https://nv.ua/ukr/amp/sim-pastok-komunikaciji-yakogo-spilkuvannya-krashche-unikati-dumka-eksperta-50588941.html?next-page=1